неділя, 27 травня 2012 р.

Черкаси!!!!!

Мені всі розповідали, що Черкаси досить просте та звичайне місто, в якому немає на що подивитись… і в моїй уяві воно сформулювалось як сіре бетонне та радянське містечко…

Проте, не дивлячись на це все, я все рівно хотіла його побачити, байдуже, що воно не визначне…
І ось, коли мені випала така можливість, це місто мене приємно здивувало!…

Воно зовсім не сіре і голе, а миле кольорове затишне та зелене!… Із чудовими незвичними будівлями та меморіалами, з зеленими вулицями та квітниками, із співаючими фонтанами та затишними парками… 


А чого тільки варті золотоглаві церкви та собори, чудові фантазійні і напевно все таки дорогі, але гарні і доглянуті будинки над берегом Дніпра і така синя вода та паруси видніються в далині...

 Красиво!…  Мені місто сподобалось !...

Воно зустріло нас привітно, з сонячним хорошим яскравим днем та з музикою  на зупинці автобуса в центрі міста. Тому, напевно, це і сприяло хорошому першому враженню та чудовому настрою…


Отже, Черкаси досить цікаве і миле місто, яке варто відвідати та прогулятись по головних його вуличках, заглянути в музеї та вийти на пагорб Слави, звідки відкривається краєвид на долину троянд та річку Дніпро, де що літа проводиться чудовий арт - фестиваль "Трипільські зорі"!!!

Більше фото з подорожі тут - https://vk.com/album-12125938_157965633

Дякую!!!



четвер, 17 травня 2012 р.

Тальне, палац Шувалових

Районний центр – містечко Тальне, як на мене, велике, гарне, культурне і затишне селище…  Адже немає багатоповерхівок із жилими квартирами та високої інфраструктури… немає жодного звиклого для мого місту супермаркету.. та ходять старі автобуси – маршрутки… ніби застигли в часі… як і 10 років тому.. Всі магазинчики та різні заклади зосередженні на 2х вулицях в центрі міста, зроблених по типу Бульвару.. із пам’ятниками, каштанами та лавочками…

Проте поблизу центру збудована досить гарна, сучасна церква із золотими банями, Свято – Петропавлівський храм,  яку видно напевно із любого куточка містечка, що радує та привертає увагу… 

А там далі, майже за містом, поблизу будівельного коледжу, знаходиться, нажаль, уже в занедбаному стані, палац Шувалових. Колись справжнє архітектурне диво, виконане у стилі модерн із елементами різних напрямків, збудований у ХІХ столітті, зараз проста покинута будівля, із розбитими вікнами та обдертою штукатуркою…

До недавнього часу замок використовували як музей хліборобства… Кажуть, там були досить гарні та цікаві експонати... Та, нажаль, його розграбували і все вивезли, обумовлюючи це як підготовку до реставрації… Справді, щось робити, відновлювати будівлю, все таки починали, огородили навіть металевим парканом, та очевидно це було недовго..


Зараз палац стоїть самотньо посеред Тальнівського парку, що радже схожий на ліс із асфальтованими доріжками, нікому непотрібний і всіма забутий… Сумно бачити як занепадає наша культура, як забуваються і зневажаються пам’ятки архітектури… Навіть не кожний житель Тального знає, що десь там, біля будівельного коледжу, залишився досить колоритний і певне, колись затишний і гарний, замок графа Шувалова, державного діяча, що побудував колись у цьому містечку також цукровий завод, пивоварню, млини й кінний завод. 

субота, 12 травня 2012 р.

Мега - крутий відпочинок на краю світу!!!

 Це був чудовий тиждень у Криму! У горах!!!
Не дивлячись на важку ношу за плечима та крутий підйом, ми класно провели час та побачили стільки красивого!
Чого тільки вартий тропічний ліс із цікавими рослинами та ущелина, якою ми йшли. Таке враження, ніби там зараз мають пройти динозаври! Це також і ліс Гендальфів, що допомагали нам протягом всієї нашої подорожі… Це крута стежка і підйом, що виснажував нас вже з першого дня…
А тоді – полонини-яйла і такі чудові краєвиди: гори навколо, пагорби, рівнини, а там серед скал: каміння та яскраві червоні квіти, схожі на маленькі піони... а зовсім поруч ще залишився сніг… Це настільки дивовижно і казково!... що просто немає слів...
Потім дійшли до печер, що розкинулись на полонині та зовні виглядають як глибокі колодязі. У них так класно, заворожуюче і таємничо, а ще прохолодно і вогко. Цікаво було побачити на власні очі всі ці сталагміти, сталактити і сталагнати. А також і скелети  доісторичних тварин. Колись сюди через колодязь потрапляли мамонти та інші різні тварини, падали і не змігши вибратись, тут і загинули. А вже спелеологи знайшли і склали до купи їх рештки.
Вечір і чудовий краєвид з гори на захід сонця… вечеря… костри... чай… і вогні міста десь в далині!...
А наступного дня ми підкорили вершину, вибравшись на плато Чатирдага здолали крутий підйом та опинились на горі Еклізі – Бурун…
Словами неможливо передати ту красу, що відкрилась перед нами з висоти 1,5 тисячі метрів… Із уст виривається тільки «ОГО!!!», що вже стало нашим коронним словом. Адже, це було щось неймовірне!…  Таке відчуття ніби ти знаходишся на краю світу… Небувале почуття щастя і захвату переповнює серця і душу!…
Перед нами розкривався вигляд на інші гори – хребти Криму, всі в зеленій рослинності й такі ніби близькі, що їх можна торкнутись пальцями, на долину із озерами поміж лісами, на міста і села в далині й на безкрає море, що зливається із хмарами…
Ще більший захват викликали краєвиди, що відкривались із гірського хребта Демерджи, що напроти… Ці гори вважаються більш популярними серед туристів і на них легше та зручніше підійматись. А також поблизу них знаходяться декілька водоспадів та багато джерел серед Ельфійського лісу.
…І ось коли ти стоїш на протилежній вершині, правда вже дещо нищій, та не менш чарівній, то не можеш повірити, що лише вчора ти був там – з іншого боку цього провалля, за сотні кілометрів звідси, на верховинні, що врізається в хмарини…
Та йдучи тут, по крутій стежці на краю обриву, ти маєш можливість бачити настільки чудова і неперевершена природа Криму, з цими обвислими над безодньою скалами, з рослинністю, що росте в навіть таких не пристосованих умовах, десь на обриві чи в ущелині між двома скалами, з такими маленькими лісами і будівлями, що губляться десь там в низу, і з хмарами, що пропливають повз тебе, а ти немов знаходишся на вершинні цього світу, десь там на небі в пухнастих хмаринках… 
Аж не віриться, що все це знаходиться на території твоєї країни, твоєї Батьківщини!!!…
Ночівля біля водоспаду Джур – Джур, на скалі, з якої видно місячну доріжку на морі, з одного боку, і захід сонця за гори, з іншого… Та ранок серед хмар, що заполонили все навколо, залишають в пам’яті неперевершені відчуття… Смачний сніданок, холодна водичка з водоспаду і все…
Ми покидаємо цей рай і спускаємось з гір до низу, до цивілізації, де повно людей, шуму, машин і загазованого повітря…
Коли знову повертаєшся до міста, то так хочеться назад в гори та ліси, де панує тиша, спокій і затишок… Але наша подорож закінчилась, і ми взяли білети додому…
На останок, правда, ми ще скупались у морі, відпочили, провели останню ніч у доброму лісі жовтих квіточок та злих комах і насолодились краєвидами гір із вікна тролейбуса...


А тоді поїзд до станції ім. Шевченка, нові цікаві друзі, веселий день із пізнанням чогось нового, навіть тут у поїзді, іншої країни та культури, що так відрізняється від нашої й так зачаровує та дивує, ну і звичайно перегляд великої кількості фото на кількох фотокамерах і незабутні почуття, враження, згадки й тільки наші слова та вислови...
Так ми провели початок травня… 4ро студентів, що люблять подорожувати, вирушили від туристичного клубу «Мандри» в 4х денний похід по горах Криму, і вже так не хотіли повертатись додому…
І це так чудово, що ми все таки зібрались і поїхали у цю подорож!.. Що все це побачили та пережили такі чудові емоції щастя й захвату. Адже, це варте того!! Це щось неперевершене! І я безмежно рада, що все це зі мною відбулося і я там була!!!


 Я ЩАСЛИВА  І ВДЯЧНА ДОЛІ ЗА ЦІ ЧУДОВІ МОМЕНТИ МОГО ЖИТТЯ!!!